Робоча програма 

Поліфонія

 

Міністерство освіти і наукиУкраїни

 

                                       Національний педагогічний університетімені М.П. Драгоманова

 

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

 

                                                                                             Декан факультету мистецтв

 

                                                                                                               імені Анатолія Авдієвського

 

                                                                                           Федоришин В.І.                                                                            

 

                                                                             ____________________

 

                                                                                                  (підпис)

 

“____” _____________ 2019_ р.

 

                             Робоча програма

 

вибіркової навчальної дисципліни

 

Поліфонія

 

(назва навчальної дисципліни)

 

освітнього рівня______бакалавр_________________

 галузь знань ___01 Освіта, 02 Культура і мистецтво_

 спеціальності__014 Середня освіта (Музичне мистецтво)  025 Музичне мистецтво

 

Шифр за навчальним планом____СВ02__

 

                                                                         Київ 2019 рік


Робоча програма розроблена на підставі навчальної програми Поліфонія затвердженої на засіданні Вченої ради НПУ імені М.П. Драгоманова «_____» __________20___ року, протокол № ___.

 

Розробники програми : кандидат мистецтвознавства,доцент кафедри теорії та історії

 

       музики факультету мистецтв   НПУ імені М.П. Драгоманова

 

       Різник О.О.;

 

                                          

 

       асистент кафедри теорії та історії музики факультету мистецтв  

 

                                          НПУ імені М.П. Драгоманова Бєдна Ю.О.

 

                            

 

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії музики

 

                   «___» ________ 20­­__ року, протокол №__

 

Завідувач кафедри   __________                  Коробецька С.Ю.

 

                                (підпис)                                            (Прізвище, ініціали)

 

                                        

 

$11.     Опис дисципліни

 

                                 Шифр дисципліни___СВ02___

 

Загальні характеристики дисципліни

Навчальне навантаження з дисципліни

Методи навчання і форми контролю

Галузь знань

01 Освіта, 02 Культура і мистецтво

(шифр і назва)

Кількість кредитів - 3

Методи навчання: пояснення, розповідь, бесіда, діалог, робота з посібником, лабораторна робота, творча робота

Спеціальність

014 Середня освіта (Музичне мистецтво),

025 Музичне мистецтво

(код, назва)

Загальна кількість годин - 90

Денна

Освітній рівень

бакалавр

(бакалавр, магістр)

Лекції

-

Семінарські (практичні) заняття:

Нормативна/вибіркова

вибіркова

-

Форми поточного контролю

модульний контроль

Лабораторні заняття:

Рік вивчення дисципліни за навчальним планом

3

30

Індивідуальні робота:

Семестр

6

-

Самостійна робота:

Тижневе навантаження (год):

$1-          аудиторне: 2 год.

$1-          самостійна робота: 2,4 год.

60

Форма підсумкового контролю

залік

Співвідношення аудиторних годин і годин СРС

Мова навчання -

Українська

1/0,5

 

Предметом вивчення навчальної дисципліни є принципи, методи та засоби вивчення творів, стилів та напрямів мистецтва, засвоєння теоретичних знань та вироблення умінь і навичок, оволодіння новою інформацією, уміння використовувати здобуті знання на практиці.

 

Міждисциплінарні зв’язки: зв’язок з теорією музики, гармонією, сольфеджіо, аналізом музичних творів.

 

 

 

Мета та завдання навчальної дисципліни

 

Метою викладання навчальної дисципліни “Поліфонія” є наданнястудентам необхідних відомостей з історії поліфонії, теоретичних знань щодо найбільш розповсюджених поліфонічних прийомів та форм, а також отримання практичних навиків у роботі з поліфонічним матеріалом. Для досягнення цієї мети вивчається теоретичний матеріал з поліфонії, ілюструються приклади з музичної літератури, виконуються студентами практичні, письмові завдання відповідно до тем курсу. На основі отриманих знань та практичних вмінь виробити в студентів навички виявлення найбільш розповсюджених поліфонічних прийомів, виховати навички природного голосоведіння.

 

Основними завданнями вивчення дисципліни “ Поліфонія” є:

 

  1. надати уявлення про історичну еволюцію багатоголосся;
  2. вивчити характерні ознаки підголоскової, контрастної та імітаційної поліфонії;
  3. вивчити технічні прийоми різних типів поліфонічного письма;
  4. формування навичок аналізу музичного твору;
  5. формування уявлення про роль дисципліни в контексті професійної освіти з точки зору ціннісних орієнтирів в професії педагога-музиканта;

 

 

 

ІІ. Основні результати навчання і компетентності згідно з вимогами (освітньо-наукової) програми :

 

№ з/п

Результати навчання

Компетентності

1.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повиннізнати:

- основні закономірності поліфонії;

- сутність основних змістових положень поліфонії;

- генезис поліфонії як техніки композиції;

- закономірностей та принципів навчання з поліфонії.

- еволюцію розвитку багатоголосся;

- характерні ознаки трьох типів поліфонії: підголоскової, контрастної та імітаційно;

вміти:

- писати підголосок, контрапункт, імітацію до заданої мелодії;

- аналізувати поліфонічні твори;

- створювати аранжування музичних творів різних стильових напрямків,

що забезпечують формування компетенцій:

орієнтуватись у принципах поліфонічного мислення;

мати аналітичний інструмент дослідження поліфонічної музики.

теоретико-аналітичні та історико-аналітичні (вербальні)


ІІІ. Тематичний план дисципліни

 

На вивчення навчальної дисципліни відводиться __3__ кредитів ECTС __90__годин.

 

№ з/п

Назви модулів і тем

Кількість годин (денна форма навчання)

Аудиторні

Лекції

Практичні (семінарські)

Лабораторні

СРС

 

Модуль 1. Етапи становлення поліфонії.

12

   

12

30

1.

Тема 1. Вступ. Монодія. Підголоскова поліфонія.

2

   

2

15

2.

Тема 2. Контрасна поліфонія

10

   

10

15

 

Модуль 2. Найважливіших етап розвитку поліфонії в музичній культурі.

18

   

18

30

3.

Тема 3. Імітаційна поліфонія

10

   

10

15

4.

Тема 4. Фуга

8

   

8

15

Разом:

30

   

30

60

 

ІV. Зміст дисципліни

 

№ з/п

$13.1  Назва модулів, тем та їх зміст

К-сть годин

Всього

в т.ч лекцій

1

1.1.

1.2.

Модуль 1

Тема 1. Вступ. Монодія. Підголоскова поліфонія.

Поліфонія як один з найважливіших засобів музичної виразності, що історично розвивається. Поліфонія як суттєва властивість народної музики, як особливий спосіб виразу виконавського колективізму.

Поліфонічний та гомофонний склад. Основні види гомофонії: одноголосся, акордовий склад, гомофонно-гармонійний склад з акомпанементом. Основні види поліфонії: підголоскова, контрастна та імітаційна. Коротке визначення, місце в музичній практиці, основні виразні можливості. Деякі властивості мелодії у поліфонічному складі – загальні (темп, розмір, лад, тональність) та більш індивідуальні (ритміка та інтонаційність). Деякі поліфонічні закономірності: єдність узагальнених якостей у різних голосах, безперервність розвитку музичної думки, переважання вокальної основи. Поняття про строгий та вільний стилі. Особливості мелодій та принципів контрапункту в цих стилях.

Підголоскова поліфонія як типова особливість української народної вокальної та інструментальної музики. Основна властивість підголоски – одночасне звучання кількох варіантів мелодії. Особливості голосоведіння. Особливості ритму. Діатоніка як основна ладова сфера української народної пісні. Використання в окремих випадках хроматичних прохідних та допоміжних звуків у одному з варіантів. Приклади підголоскової поліфонії у вокальних та інструментальних творах народної, класичної та сучасної музики.

Рекомендовані інформаційні джерела:

1. Григорьев, С. Учебник полифонии: [для муз. уч-щ и консерватории] / С.Григорьев, Т. Мюллер. – 4-е изд. – М. : Музыка, 1985. – 304 с.

2. Мюллер Т. Полифонический аналіз :хрестоматия / Т. Мюллер. – М.: Музыка 1964. – 238 с.

3. Скребков С. Учебник полифонии / С. Скребков. – М. : Музыка, 1982. – 272 с.

4. Ященко Л.Українське народне багатоголосся / Л. Ященко. – К., 1962. – С.48-176.

Тема 2. Контрасна поліфонія.

Одночасне сполучення різних мелодій як засіб збагачення основної мелодичної теми або співставлення двох (та більше) мелодичних тем. Вимоги загальної основи мелодій, що сполучаються: темп, метр (особливі випадки поліметрії), ладотональність (особливі випадки політональності), гармонійний план. Вимоги відмінності ритміки – неоднакова рухливість голосів, різні ритмічні фігури, доповнююча ритміка; в мелодичній лінії – різні типи та направлення руху, незбіжність кульмінацій, затримання. Контраст регістрів та тембрів сполучених мелодій. Поняття про мелодику та поліфонію строгого стилю („строгого письма”). Складний контрапункт як закономірна зміна сполучення мелодій. Два види складного контрапункту: рухомий (вертикально-, горизонтально- та подвійно рухомий) та перетворюючий (інверсія, ракоход, збільшення та зменшення при повторному сполученні). Переважне використання рухомого контрапункту як нового сполучення змінених мелодій. Особлива роль подвійного контрапункту октави, який дозволяє зберегти у новому сполученні всі звуковисотні якості мелодій з первісного проведення.

Рекомендовані інформаційні джерела:

1. Григорьев, С. Учебник полифонии: [для муз. уч-щ и консерватории] / С.Григорьев, Т. Мюллер. – 4-е изд. – М. : Музыка, 1985. – 304 с.

2. Мюллер Т. Полифонический аналіз :хрестоматия / Т. Мюллер. – М.: Музыка 1964. – 238 с.

3. Перріш К.Образцы музыкальных форм от григорианского хорала до Баха / К.Перріш, Дж.Оул. – Л. : Музыка, 1975. – 177 с. Режим доступу:http://yanko.lib.ru/books/music/anthology_music_ex_fr_greg_chant-8l.pdf

4. Скребков С. Учебник полифонии / С. Скребков. – М. : Музыка, 1982. – 272 с.

12

2

10

2

2.1.

2.2.

Модуль 2

Тема 1. Імітаційна поліфонія

Імітаційна поліфонія в широкому цензі як один з найважливіших етапів розвитку музичної культури. Загальна характеристика цього етапу. Видатні композитори-поліфоністи. Домінуючі жанри їх творчості. Поява імітаційно-поліфонічних музичних форм. Імітаційна поліфонія – тип викладення, при якому голоси по черзі вступають з проведення однієї ж тієї мелодичної теми. Імітація, її народно-пісенні витоки. Підголосне або контрастне противоскладення як проявлення саме поліфонічного складу. Характерні особливості теми в імітаційному складі. Імітація строга (точна), перетворююча (в інверсії, ракоході, збільшенні, зменшенні) та вільна (зміни у ритміці). Найбільш поширені інтервали імітації – октава та квінта. Канонічна імітація та канон як окрема поліфонічна форма. Інвенції двоголосні та триголосні.

Рекомендовані інформаційні джерела:

1. Григорьев, С. Учебник полифонии: [для муз. уч-щ и консерватории] / С.Григорьев, Т. Мюллер. – 4-е изд. – М. : Музыка, 1985. – 304 с.

2. Мюллер Т. Полифонический аналіз :хрестоматия / Т. Мюллер. – М.: Музыка 1964. – 238 с.

3. Перріш К.Образцы музыкальных форм от григорианского хорала до Баха / К.Перріш, Дж.Оул. – Л. : Музыка, 1975. – 177 с. Режим доступу:http://yanko.lib.ru/books/music/anthology_music_ex_fr_greg_chant-8l.pdf

4. Скребков С. Учебник полифонии / С. Скребков. – М. : Музыка, 1982. – 272 с.

Тема 2. Фуга

Фуга – твір, побудований на багаторазовому проведенні мелодічної теми у всіх голосах. Багатогранний показ образу та безперервність розвитку фуги. Розвиток єдиного образу як типова властивість фуг ХVII-XVIII ст.. та поширення виразних можливостей фуги ХІХ-ХХ ст.. (Л.Бетховен, П.Чайковський, Д.Шостакович). Найбільш поширена форма фуги – динамічна трьохчастинна (ладотональний план та активізація вступу теми у репризі). Тема та інтермедія як основні складові елементи фуги. Однорідні та контрастні теми. Квінтова імітація – відповідь. Реальна та тональна відповідь. Противоскладення, його відношення до теми, його роль у подальшому розвитку (утримане, тобто постійне та   неутримане, яке змінюється).   Інтермедія. Важлива формоутворююча роль розгорнутих, як правило секвенційно побудованих інтермедій та допоміжне призначення коротких інтермедій, які модулюють. Висотний та тональний плани експозиції. Додаткові проведення та контрекспозиція у першій частині фуги. Основні риси середньої частини: ладове зрушення, поліфонічний розвиток із застосуванням складного контрапункту. Репризна частина; її тональні, гармонійні, структурні ознаки. Фуги нетрьохчастинної побудови. Подвійні та потрійні фуги. Фуга як складова частина неполіфонічного хорового або інструментального твору. Фугета. Прелюдія, фантазія, токата та ін.

Рекомендовані інформаційні джерела:

1. Григорьев, С. Учебник полифонии: [для муз. уч-щ и консерватории] / С.Григорьев, Т. Мюллер. – 4-е изд. – М. : Музыка, 1985. – 304 с.

2. Мюллер Т. Полифонический аналіз :хрестоматия / Т. Мюллер. – М.: Музыка 1964. – 238 с.

3. Скребков С. Учебник полифонии / С. Скребков. – М. : Музыка, 1982. – 272 с.

18

10

8

 

4.2. Плани семінарських, практичних, лабораторних занять

 

з/п

Назва теми

Кількість

годин

1

Тема 1. Вступ. Монодія. Підголоскова поліфонія.

Зміст теми: 1. Поліфонія як один з найважливіших засобів музичної виразності, що історично розвивається. 2.Поліфонічний та гомофонний склад. 3.Основні види гомофонії: одноголосся, акордовий склад, гомофонно-гармонійний склад з акомпанементом. Основні види поліфонії: підголоскова, контрастна та імітаційна.

Рекомендовані інформаційні джерела:

1. Григорьев, С. Учебник полифонии: [для муз. уч-щ и консерватории] / С.Григорьев, Т. Мюллер. – 4-е изд. – М. : Музыка, 1985. – 304 с.

2. Мюллер Т. Полифонический аналіз :хрестоматия / Т. Мюллер. – М.: Музыка 1964. – 238 с.

3. Скребков С. Учебник полифонии / С. Скребков. – М. : Музыка, 1982. – 272 с.

4. Ященко Л.Українське народне багатоголосся / Л. Ященко. – К., 1962. – С. 48-176.

2

2

Тема 2. Контрасна поліфонія.

Зміст теми:

1.Одночасне сполучення різних мелодій як засіб збагачення основної мелодичної теми або співставлення двох (та більше) мелодичних тем. 2. Вимоги загальної основи мелодій, що сполучаються: темп, метр (особливі випадки поліметрії), ладотональність (особливі випадки політональності), гармонійний план. 3. Вимоги відмінності ритміки – неоднакова рухливість голосів, різні ритмічні фігури, доповнююча ритміка; в мелодичній лінії – різні типи та направлення руху, незбіжність кульмінацій, затримання. 4. Контраст регістрів та тембрів сполучених мелодій.

Рекомендовані інформаційні джерела:

1. Григорьев, С. Учебник полифонии: [для муз. уч-щ и консерватории] / С.Григорьев, Т. Мюллер. – 4-е изд. – М. : Музыка, 1985. – 304 с.

2. Мюллер Т. Полифонический аналіз :хрестоматия / Т. Мюллер. – М.: Музыка 1964. – 238 с.

3. Перріш К.Образцы музыкальных форм от григорианского хорала до Баха / К.Перріш, Дж.Оул. – Л. : Музыка, 1975. – 177 с. Режим доступу:

http://yanko.lib.ru/books/music/anthology_music_ex_fr_greg_chant-8l.pdf

4. Скребков С. Учебник полифонии / С. Скребков. – М. : Музыка, 1982. – 272 с.

10

3

Тема 3. Імітаційна поліфонія

1.Імітаційна поліфонія в широкому цензі як один з найважливіших етапів розвитку музичної культури. 2. Загальна характеристика цього етапу. 3. Видатні композитори-поліфоністи та домінуючі жанри їх творчості. 4. Імітаційна поліфонія – тип викладення, при якому голоси по черзі вступають з проведення однієї ж тієї мелодичної теми.

Рекомендовані інформаційні джерела:

1. Григорьев, С. Учебник полифонии: [для муз. уч-щ и консерватории] / С.Григорьев, Т. Мюллер. – 4-е изд. – М. : Музыка, 1985. – 304 с.

2. Мюллер Т. Полифонический аналіз :хрестоматия / Т. Мюллер. – М.: Музыка 1964. – 238 с.

3. Перріш К.Образцы музыкальных форм от григорианского хорала до Баха / К.Перріш, Дж.Оул. – Л. : Музыка, 1975. – 177 с. Режимдоступу:http://yanko.lib.ru/books/music/anthology_music_ex_fr_greg_chant-8l.pdf

4. Скребков С. Учебник полифонии / С. Скребков. – М. : Музыка, 1982. – 272 с.

10

4

Тема 4. Фуга

Зміст теми: 1.Розвиток єдиного образу як типова властивість фуг ХVII-XVIII ст.. та поширення виразних можливостей фуги ХІХ-ХХ ст.. (Л.Бетховен, П.Чайковський, Д.Шостакович). 2. Найбільш поширена форма фуги – динамічна трьохчастинна. 3 Побудова експозиції фуги. 4. Основні риси середньої частини. 5. Репризна частина; її тональні, гармонійні, структурні ознаки. Фуги нетрьохчастинної побудови.

Рекомендовані інформаційні джерела:

1. Григорьев, С. Учебник полифонии: [для муз. уч-щ и консерватории] / С.Григорьев, Т. Мюллер. – 4-е изд. – М. : Музыка, 1985. – 304 с.

2. Мюллер Т. Полифонический аналіз :хрестоматия / Т. Мюллер. – М.: Музыка 1964. – 238 с.

3. Скребков С. Учебник полифонии / С. Скребков. – М. : Музыка, 1982. – 272 с.

8

 

Разом

30

 

4.3. Організація самостійної роботи студентів

 

з/п

Назва теми

Кількість

годин

1

Проаналізувати фуги Баха, Моцарта, Танеєва, Шостаковича, Свиридова, Слонимського, Хіндеміта.

15

2.

Аналіз сучасного поліфонічного твору.

10

3.

Розібрати поняття: фугето, фугато, інвенція, пасакалія, канон, мотет, мадригал.

15

4.

Мікрополіфонія (термін Д. Лігеті) і її реалізація в різних видах

фактури.

5

5

Поліфонічні варіації у творчості Б. Бартока, В. Лютославського, М. Регера, І. Стравінського, В. Торміса, П. Хіндеміта, Д. Шостакович та інші.

10

6

Розробка власної теми фуги

5

 

Рекомендовані інформаційні джерела:

 

  1. Бах І. Добре темперований клавір / І. Бах. – Том 1, том 2. – К., 1978.
  2. Григорьев, С. Учебник полифонии: [для муз. уч-щ и консерватории] / С.Григорьев, Т. Мюллер. – 4-е изд. – М. : Музыка, 1985. – 304 с.
  3. Золотарев В. Фуга : Руководство по практическому изучению / В. Золотарев. – М. : "Музыка", 1965. – 500 с. Режим доступу: https://studfiles.net/preview/1799741/
  4. Кастальский А. Основы народного многоголосия / А. Кастальский. – М., 1978. – 363 с.
  5. Перріш К.Образцы музыкальных форм от григорианского хорала до Баха / К.Перріш, Дж.Оул. – Л. : Музыка, 1975. – 177 с. Режим доступу: http://yanko.lib.ru/books/music/anthology_music_ex_fr_greg_chant-8l.pdf

 

V. Контроль якості знань студентів

 

5.1. Форми і методи поточного контролю: завдання до контрольної роботи (тестові та модульні завдання). Представлення письмових та практичних робіт. Теоретичні питання до заліку.

 

5.2. Форми і методи підсумкового контролю - залік

 

Питання на залік:

 

1. Поліфонія та її різновиди.

 

2. Монодійний та гомофонно-гармонійний склад.

 

3. Підголоскова поліфонія. Основні властивості поліфонії.

 

4. Поняття про мелодику та поліфонію строгого стилю.

 

5. Розкрити суть поняття: строгий та вільний органум.

 

6. Етапи становлення контрастної поліфонії.

 

7. Вимоги загальної основи контрастних мелодій, що сполучають: темп, метр, ладотональність, гармонійний план.

 

8. Простий і складний контрапункт. Їх відмінності.

 

9. Імітаційна поліфонія як один із найважливіших етапів розвитку музичної культури.

 

10. Види імітації.

 

11. Види розвинених імітаційно-поліфонічних творів.

 

12. Загальна будова фуги.

 

13. Типові риси теми фуги.

 

14. Розкрити сутність поняття: інтермедії.

 

15. Розкрити сутність понять: протиставлення, стрети.

 

16. Будова експозиційної частини фуги.

 

17. Розроблювальна частина фуги.

 

18. Репризна частина фуги.

 

19. Подвійні та потрійні фуги.

 

5.3. Критерії оцінювання знань студентів: знання теоретичного матеріалу – 20 балів,практичні роботи – 40 балів, тести – 30 балів, активність – 10 балів.

 

Всього – 100 балів.

 

VI. Навчально-методична карта дисципліни

 

VII. Основні й допоміжні інформаційні джерела для вивчення курсу

 

Основна:

 

  1. Бах І. Добре темперований клавір / І. Бах. – Том 1, том 2. – К., 1978.
  2. Григорьев, С. Учебник полифонии: [для муз. уч-щ и консерватории] / С.Григорьев, Т. Мюллер. – 4-е изд. – М. : Музыка, 1985. – 304 с.
  3. Золотарев В. Фуга : Руководство по практическому изучению / В. Золотарев. – М. : "Музыка", 1965. – 500 с. Режим доступу: https://studfiles.net/preview/1799741/
  4. Іваницький А. Українська музична фольклористика (методологія і методика) : навч. посібник / А. Іваницький. – К. : Заповіт, 1997. – С. 19-22.
  5. Іваницький А. Українська народна музична творчість : навч. посібник / А. Іваницький – К., 1991.– С. 5-25.
  6. Кастальский А. Основы народного многоголосия / А. Кастальский. – М., 1978. – 363 с.
  7. Мюллер Т. Полифонический аналіз :хрестоматия / Т. Мюллер. – М.: Музыка 1964. – 238 с.
  8. Мюллер Т. Полифония: учебник / Т. Мюллер. – М.: Музыка, 1988. – 335 с. Режим доступу: http://parzefal.com/Nadyrova/library/1511.pdf
  9. Перріш К.Образцы музыкальных форм от григорианского хорала до Баха / К.Перріш, Дж.Оул. – Л.: Музыка, 1975. – 177 с. Режим доступу: http://yanko.lib.ru/books/music/anthology_music_ex_fr_greg_chant-8l.pdf
  10. Протопопов В. Полифония в русской музыке XVII – начала XX векав: история полифонии / В. Протопопов. – Вып. 5. – М. : Музыка, 1987. – 325 с.
  11. Скребков С. Учебник полифонии / С. Скребков. – М. : Музыка, 1982. – 272 с.
  12. Способин И. Музыкальная форма / И. Способин.– М.: Музыка, 1972. – 399 с.
  13. Степанов А.Полифония /А.Степанов, А.Чугаев. – М., 1972. – 112 с.
  14. Ященко Л.Українське народне багатоголосся / Л. Ященко. – К., 1962. – С.48-176.

 

Додаткова:

 

$11.    Асаф’єв Б. Музыкальная форма как процесс / Б. Асаф’єв. – Л.: Музыка,1971. – 376 с. Режим доступу: http://glierinstitute.org/ukr/study-materials/4/astafiev.pdf

 

$12.    Богатирьов С. Двойной канон / С. Богатирьов. – М., 1947. – 127 с.

 

$13.    Богатырёв С. Обратимый контрапункт / С. Богатирьов. – М.: Государственное Музыкальное Издательство, 1960. – 185 с.

 

$14.    Дмитрієв А. Полифония как фактор формообразования / А. Дмитрієв. – Л., 1962.

 

$15.    Танєєв С. Учение о каноне /С. Танєєв. – М.,1929. – 195 с.

 

$16.    Павлюченко С. Практическое руководство по контрапункту строгого письма / С. Павлюченко. – Л.,1963. – 245 с.

 

$17.    Павлюченко С. Руководство к практическому изучению основ инвенционной полифонии / С. Павлюченко. – М. : Музгиз, 1953. – 112 с.

 

$18.    Праут Е. Фуга / Е. Праут. – М. : Государственное муз. издательство, 1922. — 238 с.

 

$19.    Соколов Н. Имитация на Cantus firmus / Н. Соколов. – Л.,1928.

 

VIIІ. Доповнення та зміни, внесені до робочої програми в 2019/2020 н.р.