бортко

Борко Ігор Миколайович – випускник Інституту мистецтв (кафедра теорії та методики постановки голосу) Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, випуск 1982. Народний артист України, соліст Національної опери України імені Т. Г. Шевченка.
Голос Ігоря Борко - чудовий ліричний тенор рідкої краси, сили й виразності, який рівно, шляхетно й насичено звучить у всіх регістрах та нікого не залишає байдужим. Він хвилює, заворожує й чарує. На думку деяких фахівців, саме Ігоря Борко на сьогоднішній день можна вважати спадкоємцем таких чудових вітчизняних тенорів, корифеїв національного бельканто, як Володимир Тимохін, Анатолій Солов’яненко, Костянтин Огнєвой.
В Національній опері України та на багатьох сценах світу Ігорем Борко виконано партії Надіра (Ж. Бізе опера «Шукачі перлин»), Альфреда (Дж. Верді опера «Травіата»), Герцога (Дж. Верді опера «Ріголетто»), Рудольфа (Дж. Пучіні опера «Богема»), Едгара (Г. Доніцетті опера «Люція ді Ламмермур») та інші.
Популярність до Ігоря Борко, який є одним з останніх учнів прославленого Костянтина Огнєвого, прийшла на Заході. Він є лауреатом чотирьох міжнародних конкурсів оперних співаків, серед яких 34 міжнародний конкурс ім. Ф. Віньяса в іспанській Барселоні (видатний італійський тенор Луіджі Альва здивовано констатував: "Я не знав, що в Україні можуть бути співаки такого високого класу") другий Міжнародний конкурс імені М. Дестінової у Чехії, восьмий Міжнародний конкурс оперних співаків імені В. Беліні в Італії, дев’ятий Міжнародний конкурс оперних співаків у французькому місті Марманде, а також Гран-Прі п’ятого Великого Міжнародного турніру тенорів у Польщі. Ігор Борко з величезним успіхом гастролював у США, Канаді, Нідерландах, Голландії, Росії, Польщі, Японії, Румунії, Китаї, Чехії, Франції, Німеччині, Італії, Швейцарії, Австрії.
Відомий співак, прекрасним голосом якого захоплюється як професійна аудиторія, так і численні любителі оперного співу. Величезним успіхом користуються як виступи Ігоря Борко на сцені Національної опери України, так і його сольні концерти в Національній філармонії України та в Національному будинку органної та камерної музики. иваненко

Валентина Василівна Іваненко – заслужена артистка України, співачка, обдарована прекрасним лірико-колоратурним сопрано. Випускниця інституту мистецтв НПУ імені М.П. Драгоманова (1985 рік випуску клас старшого викуладача Давиденко Е.П.).
Народилась 7 березня 1962 року в селі Шевченкове, Черкаської обл.
Розпочала свій творчий шлях в Державній академічній хоровій капелі «Думка».
У 1993 році була удостоєна першої премії і звання лауреата І Міжнародного конкурсу виконавців камерної музики «Золота осінь».
З 1994 року працює солісткою в Державній чоловічій хоровій капелі України імені Л.М. Ревуцького. Концерти Валентини Іваненко з успіхом проходять в Київській Національній філармонії України, обласних філармоніях, Будинку органної і камерної музики, Національній музичній академії імені П.І. Чайковського.
У репертуарі співачки різноманітні програми старовинної, зарубіжної, російської, української музики, сольні партії у великих вокально-симфонічних творах А. Вівальді, Г.Ф. Генделя, В.А. Моцарта, Дж. Россіні, К. Орфа, а також музика сучасних авторів: Є. Станковича, Л. Дичко, А. Штогаренка та ін.
Валентина Іваненко постійно займається благодійною діяльністю і виступіє з концертними програмами в школах, гімназіях, інтернатах, військових частинах, будинках культури. Частина її роботи – зустрічі зі слухачами, спілкування з дітьми, педагогами. З концертами-лекціями артистка виступала за кордоном, долучаючи зарубіжних слухачів до багатогранної української культури.
Голос артистки постійно звучить по національному радіо і телебаченню. Вона брала участь у багатьох міжнародних фестивалях та мала великий успіх. «Український соловейко» - так вітають співачку вдячні слухачі Америки, Канади, Англії, Франції, Бельгії, Іспанії, Ізраїлю.
Улюблений вислів: "Да здравствует ветер, который в лицо".

побережна

Ярослава Іванівна Побережна - Заслужена артистка України з 2019 р., доцент кафедри теорії та методики постановки голосу.
1988-1992 – роки навчання в Богуславському педагогічному коледжі ім. Нечуя-Левицького на музично-педагогічному факультеті. В роки навчання в коледжі співала в капелі ім. Кошиця під керівництвом Заслуженого працівника культури України О.М. Юзефовича, де розпочала свою вокальну діяльність як солістка хору. Закінчивши з відзнакою коледж – в 1992 році вступила до Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова на відділ «музика та художня культура», де займалась постановкою голосу в Заслуженої артистки України, доцента - Н.П. Куделі. Під час навчання працювала солісткою в хорових колективах Києва.
З 1993 року співала в професійних хорових колективах «Відродження», «Фрески Києва» та солісткою хору кафедрального собору св. Володимира.
З 1994 року Ярослава Побережна близько 10 років працювала у всесвітньо відомому хоровому колективі «Київ» провідним майстром сцени. Будучи солісткою хору мала честь виступати в кращих концертних залах світу: Польщі, Німеччини, Франції, Голландії, Італії, Швейцарії, Швеції, Фінляндії, Бельгії, Данії та США. В грудні 1997 року співала у складі хору «Київ» в Карнегі Холі (Нью Йорк), мистецькому центрі Університету Джорджа Мейсона (Феєрфакс), Вашингтонському Національному соборі, Білому Домі. 2000 рік – Копенгагенський концертний зал «Тіволі». 2003 рік – Амстердамський концертний зал «Концерт-Гебау». Приймала участь у складі хору в світській панахиді у Римі пам’яті загиблим у ХХ столітті, яку правив Святіший Іоан –Павло ІІ, де мала честь бути гостею Ватикану в резиденції Папи Римського.
При участі Ярослави Побережної у складі різних колективів створено велику кількість концертних програм: «Різдв’яні вечори» з камерним хором «Київ» і Національним симфонічним оркестром України; опера Є.Ф. Станюковича «Цвітіння папороті» під режисурою Заслуженого діяча мистецтв України В.В. Вовкуна, де Побережна виконувала головну роль дівчини; багаточисленні фестивалі вокальної та хорової музики «Золотоверхий Київ», «Київ-Мьюзик-Фест» та інші.
Я.Побережна неодноразово співпрацювала с камерним ансамблем «Київ-Брас» - програма «ЇЇ високість труба запрошує» (1999-2007рр.), концерт на відзначення пам’яті Луїса Армстронга.(2001р.)
Приймала участь у концертних заходах: Українського Реріхівського товариства «Світанкова зоря нового світу»; літературно-мистецьке дійство «Прометей» до 194 річниці Т.Г. Шевченка; «Микола Колесса – син століття»; концерт-реквієм «Чорнобиль – молодь буде пам’ятати»; творчій вечір пам’яті до вшанування 110-ої річниці від дня народження Володимира Сосюри «Любіть Україну» та інші.
Співачка Ярослава Побережна мала успішні сольні виступи на кращих сценах столиці України: Національного палацу «Україна», Національного залу ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України, Національного Будинку органної та камерної музики, Великого залу Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського, Українського Дому та інші зали міста Києва. З великим успіхом 2 грудня 2007 року в Національному заповіднику «Софія Київська» (музей «Андріївська церква») відбувся сольний концерт співачки Я. Побережної, в якому їй аккомпонувала О.Калішук, де виконувались твори західноєвропейських та українських композиторів.
В своїх концертних програмах співачка Я.Побережна виконує вокальні твори оперної зарубіжної та вітчизняної музики, твори українських та російських композиторів-класиків, музику сучасних композиторів, обробки народних пісень. Також співана камерна вокальна музика (месси, кантати, ораторії, літургії), популярна сучасна музика зарубіжних композиторів, джазові стандарти.
З вересня 2004 року була запрошена деканом музичного факультету інституту мистецтв НПУ ім. Драгоманова професором Болгарським А.Г. В даний момент працює на посаді доцента кафедри "теорії та методики постановки голосу".

З 2012 року працює на посаді артистки Національної заслуженої академічної капели України "Думка".

Резюме творчої діяльності співачки
(сопрано) Ярослави Побережної

1992 рік – лауреат київського конкурсу солістів-вокалістів ім.К.Стеценка (ІІ премія)

1994 рік – конкурс студентів з нагороди 180-річчя від дня народження 
Т.Г. Шевченка (І премія)

1995 рік – лауреат Всеукраїнського конкурсу «Класична спадщина та сучасна культура України» (І премія)

1998 рік – лауреат конкурсу «Київський гаудеамус» (1998). Джазовий ансамбль «СЕПТ» (художній керівник та солістка колективу) (І премія)

2001 рік – володарка ордену Української Православної церкви святого рівноапостольного князя Володимира.

2004 рік – лауреат Міжнародного конкурсу «Мистецтво ХХІ століття» (ІІ премія)
Учасниця:

• Фестивалю "Копенгаген - культурна столиця Європи'96" (Данія, 1996)
• 32-го фестивалю "Wratislavia Cantans'97", Вроцлав (Польща, 1997)
• Днів культури України у Франції (Париж, 1999)
• Великоднього фестивалю, Інсбрук (Австрія, 2000)
• Екуменічного богослужіння з Папою І.Павлом II, Римський Колізей (Італія, 2000)
• Днів культури України у Польщі (Сопот, 2000)
• Ехро-2000, Ганновер (Німеччина, 2000)
• Конференції "Святий апостол Лука Євангеліст", Падуя (Італія, 2000)
• Днів культури України у Німеччині (Бонн, Берлін, 2000)
• 15-го фестивалю "Варшавські зустрічі музичні" (Польща, 2001)
• 20-го фестивалю музики сакральної "Gaude Mater", Ченстохове (Польща, 2002)
• Днів культури Києва в Кракові (Польща, 2005)
• Хорового фестивалю "Золотоверхий Київ" (Україна, 1997-2004)

У складі камерного хору «Київ» здійснено концертні записи та трансляції на radio-BBC на Англію та «Word BBC», радіо Баварії, Бремен-радіо, Берлін-радіо, Кельн-радіо, Нормандське радіо, AVRO-радіо Голландії, Польське радіо, Датське радіо з концертного залу Tivoli на Швецію, Фінляндію та Данію, Національне радіо України.
Вийшли в світ 22 компакт-диски із записами національної та зарубіжної хорової музики, які у складі хору озвучила Ярослава Побережна.

Кредо: Можливість співати – унікальний шанс наповнити своє життя гармонією і суттю.
Вислів: Оціни те – що маєш сьогодні, тоді підеш далі…

хараузова

Хараузова Тетяна
Закінчила Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова (1998), Національну музичну академію України ім. П.І. Чайковського (2002). З 2002 р. – солістка Національної опери України.
Партії – Наталка («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Оксана («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Мюзетта, Тоска, Чіо-Чіо-сан («Богема», «Тоска», «Мадам Баттерфлай» Дж. Пуччіні), Клотильда («Норма» В. Белліні), Мерседес, Мікаела («Кармен» Ж. Бізе), Татьяна («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Домна Сабурова («Царева наречена» М. Римського-Корсакова) та ін.
Володіє сопрано широкого діапазону, виразного тембру, прекрасними акторськими здібностями.
Співала на концертних сценах Данії, Італії. Стажувалася в оперному театрі м. Тревізо (Італія, 2008). Веде активну педагогічну діяльність.

 

 

сачок

Сачок Віктор Іванович
Народився 24 травня 1976 року у місті Овруч, Житомирської області. Закінчив Овруцьку музичну школу (кларнет). У 1994 році закінчив студію при Національній капелі бандуристів України. З 1997 по 2002 рр. навчався у Національному університеті імені М. П. Драгоманова (музично – педагогічний) факультет. З 2002 року викладач кафедри теорії та методики постановки голосу інституту мистецтв Національного університету імені М. П. Драгоманова. 2006 -2010 рр. – навчання у Національній академії імені П. І. Чайковського (клас народного артиста України Дяченка О. М.).

З 2008 року – соліст Національної заслуженої капели « Думка » .

Репертуар :
1. Партія Ленського з опери П. І. Чайковського « Евгений Онегин» .
2. Партія Ликова з опери Н. Римського – Корсакова « Царева наречена » .
3. Партія Альфреда з опери Дж. Верді « Травіата » .
4. Партія Андрія з опери Гулака – Артемовського « Запорожець за Дунаєм ».
5. Партія Герцога з опери Дж. Верді « Ріголетто » .
Також в репертуарі українські та російські народні пісні та романси.

проворова

Проворова (Іванова) Євгенія Михайлівна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії та методики постановки голосу інституту мистецтв НПУ імені М.П. Драгоманова.
Закінчила у 2003 році НПУ імені М.П. Драгоманова інститут мистецтв, клас народного артиста України, професора М.П. Мозгового.
З 2003 року працює викладачем кафедри теорії та методики постановки голосу.
У 2008 році захистила дисертацію за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика музичного навчання (науковий керівник доктор педагогічних наук, професор Козир А.В.) на тему: "Методичні засади формування комунікативної компетентності майбутнього вчителя музики" з присвоєнням наукового ступеня кандидата педагогічних наук, у 2011 отримала вчене звання доцента кафедри теорії та методики постановки голосу.
Основні результати науково-педагогічної роботи висвітлено у 25 наукових виданнях, серед них монографія "Комунікативна компетентність вчителя музики: теорія та технологія", методичні рекомендації для студентів інституту мистецтв, навчальні та робочі програми, наукові статті та тези у збірниках матеріалів наукових конференцій з питань музичної педагогіки та виховання.
Успішно викладає практичний курс з постановки голосу, теоретичний курс "Історія вокального мистецтва", керує науковою роботою студентів та аспірантки у напрямку підготовки дипломних, магістерських робіт та кандидатських дисертацій.
Підготувала численних лауреатів та дипломантів Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів вокального мистецтва.
Поряд з вокально-педагогічною роботою займається сольною виконавською діяльністю у трьох жанрах: академічному, естрадному та народному. Солістка вокально-інструментальних ансамблів "Dixiland", "Горлиця", вокального жіночого квінтету "Beauty band". Лауреат Гран-прі конкурсу «Солоспів» імені М.В.Лисенко ІХ Київського міжнародного фестивалю документальних фільмів «Кінолітопис-2012».

макаренко

Ольга Макаренко – Народна артистка України – співачка, актриса, доцент кафедри «Теорії та методики постановки голосу» НПУ імені М.П. Драгоманова, з числа тих українських митців, які протягом всього життя робили честь і славу українському мистецтву у світі. Її помітно вирізняє сильний, рідкісний за густим тембральним окрасом голос, яким співачка володіє з віртуозною легкістю. Серйозно займалась народним вокалом з дитинства.
Ольга Макаренко народилася 12 червня 1958 року у родині, де завжди любили та вміли співати місто Обухів. Випускниця інституту мистецтв НПУ імені М.П. Драгоманова випуску 2008 року.
Вона багато гастролює. Її репертуар увібрав в себе величезну палітру музичних стилів та напрямків - від народних пісень до композицій в естрадному стилі, багато з яких стали класикою української естради. Але, звісно ж, головною в творчості Ольги була й лишається народна музика, яку люблять мільйони людей.
Окремим етапом творчості в музичній кар'єрі співачки стало знайомство з прекрасним артистом, композитором та виконавцем - Миколою Мозговим. Ольга Макаренко стала однією з найкращих виконавицей його пісень, серед них легендарні «Зачаровані слова», «Веснянка» и «Любов останньою ніколи не буває».
Головна її привабливість для слухачів заключається в тому, що співачка залишається вірною народній манері виконання. Народність проявляється в постановці голосу, у простоті, стриманості поведінки на сцені, і, нарешті, у доборі репертуару: пісні Ольги завжди ліричні, наспівні, в них немає випадкових, нічого не значущих, пустих слів.