Опис навчальної дисципліни

«Психологія педагогічної творчості»

 Шифр дисципліни ВВ2.1.1

 

Загальні характеристики

Навчальне навантаження

Методи навчання і форми

   

дисципліни

з дисципліни

 

контролю

     

Галузі знань

Кількість

кредитів –   3

Методи навчання

     

01 Освіта/Педагогіка,

ЄКТС

 

Методи навчання:

     

02 Культура та мистецтво

   

словесні – лекція, пояснення,

   

(шифр, назва)

       
 

Загальна кількість годин - 90

бесіда; інтерактивні – аналіз  та

 

Спеціальності:

обговорення

законспектуваних

 

014 Середня освіта (музичне

джерел,

проблемних

ситуацій,

 

Денна

Заочна

 

мистецтво);

дискусійних питань тощо; наочні

 

024 Хореографія;

– презентації, опорні схеми;

   

025 музичне мистецтво

практичні

виконання

 
 

Лекції:

практичних

завдань,

розробка

 

Освітній рівень

14

8

аналітичних таблиць;

самостійне

 

(бакалавр/магістр)

Семінарські (практичні)

виконання творчих завдань та ін.

 

бакалавр

заняття:

   

Статус дисципліни

20

4

   

(Нормативна/вибіркова)

Лабораторні заняття:

Форми поточного контролю

   

вибіркова

Форми

поточного

контролю

 

Рік вивчення дисципліни за

   

усне

опитування,

оцінка

 

навчальним планом 2

Індивідуальна робота:

виконання

творчих

завдань,

 

Семестр 4

-

-

перевірка

 

результатів

 

Самостійна робота:

самостійної роботи.

     

Модульний

контроль

 

проведення

контрольних

 

модульних робіт (тестування) за

   

кожним

змістовим

модулем

у

 

поєднанні

із

поточною

 

успішністю.

     

Тижневе навантаження (год.)

56

78

Форма підсумкового контролю

   

- аудиторне:  2 год.

Співвідношення

           

- самостійна робота: 4 год.

аудиторних годин і годин

Залік

         
   

СРС:

           

Мова навчання українська

 

1/2

 

1/5

           

Передумови навчання

           

теорія та історія педагогіки,

           

психологія

           
                   

Предмет вивчення навчальної дисципліни – загальнорозвивальні та спеціальні професійно-педагогічні компетенції, необхідні для успішного становлення майбутнього педагога як майстра, творця, професіонала.

Міждисциплінарні зв’язки викладання дисципліни «Педагогічна творчість» узгоджується з вивченням психології, педагогіки та спеціальних методик, методології та методики науково-педагогічних досліджень та проходженням педагогічної практики на основі міжпредметних зв’язків.

Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета викладання навчальної дисципліни «Педагогічна творчість» полягає у створенні умов для активізації процесу становлення культури професійної праці та умілості майбутнього педагога на основі творчої самореалізації у педагогічній діяльності.

Основні завдання вивчення дисципліни «Педагогічна творчість»:

 

  • усвідомити творчий характер педагогічної праці, психофізіологічні закономірності педагогічної діяльності, її цілісну структуру, мету, специфіку, рівні професійної творчості і майстерності учителя-вихователя, суб’єктні засади педагогічної діяльності, вимоги до професійно-значущих якостей педагогічних працівників;
  • оволодіти механізмами творчої самореалізації в професійній діяльності та шляхами професійного самовдосконалення;
  • набути знання та практичні уміння організації професійно-педагогічної діяльності як розвиваючої взаємодії, спрямованої на творення особистості учнів;
  • ознайомити з новаторським педагогічним досвідом, шляхами створення творчої лабораторії вчителя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Психологія педагогічної творчості»

для студентів бакалаврату факультету мистецтв НПУ імені М.П.Драгоманова

І. Основна мета засвоєння курсу: збагачення психологічних передумов підготовки майбутніх педагогів мистецької галузі до творчої самореалізації у педагогічній діяльності.

ІІ. Місце дисципліни у програмі підготовки фахівця. Дисципліна з психології педагогічної творчості розширює цикл професійної та практичної підготовки бакалаврів мистецтва та учителів мистецьких дисциплін і має міжпредметні зв’язки із загальною психологією, педагогікою, психодіагностикою та фаховими методиками.

ІІІ. Завдання дисципліни: збагатити професійну підготовку вчителів мистецьких дисциплін сучасними знаннями у галузі психології творчості, психології педагогічної діяльності, усвідомити творчий характер психології педагогічної праці, вимоги до психологічних професійно-значущих якостей педагогічних працівників; оволодіти психологічними механізмами творчої самореалізації в професійній діяльності та професійного самовдосконалення; набути знання та практичні уміння організації професійно-педагогічної діяльності як розвиваючої взаємодії, спрямованої на творення особистості учнів; ознайомитися з новаторським педагогічним досвідом, шляхами створення творчої лабораторії вчителя.

ІУ. Основні знання і уміння, яких набуває студент у процесі опанування дисципліною:

знання про психологічну сутність та особливості педагогічної праці; професійно важливі психологічні властивості педагога та детермінанти їх розвитку; основні психологічні засоби професійно-педагогічного самовдосконалення; психологічні характеристки продуктивної педагогічної взаємодії; основи функціонування комунікативної культури педагога; можливості психологічних впливів професійної техніки учителя-вихователя та його педагогічного артистизму тощо;

уміння об’єктивно оцінювати власні творчі психологічні професійно-педагогічні якості та цілеспрямовано розвивати їх; продуктивно здійснювати професійно-педагогічне самовиховання та самоосвіту; виявляти та створювати психологічні умови ефективного педагогічного спілкування; будувати продуктивні стосунки з учнями на засадах суб’єкт-суб’єктної взаємодії; проявляти психологічну культуру та артистизм у практичній роботі з дітьми; впроваджувати інноваційні підходи до організації педагогічного процесу тощо.

  1. V. Короткий зміст дисципліни.

У 1 модулі “Психологічні основи творчості у педагогічній професії” розглядаються теми психологічної сутності та змісту педагогічної творчості і майстерності, їх співвідношення, специфіки, рівнів та умов становлення і розвитку; психологічних основ професійно-педагогічної діяльності, її функціонального складу, психологічної структури та мікроструктури, індивідуального стилю; психологічних властивостей творчої особистості вчителя-вихователя, її типологій, педагогічного іміджу та основ професійного самовдосконалення.

У 2 модулі “Психологія творчої педагогічної взаємодії” опрацьовуються теми теоретичних та технологічних основ психології творчої професійно-педагогічної взаємодії – питання психології педагогічного спілкування як виду професійної творчості вчителя, педагогічної техніки та її основних засобів, педагогічного артистизму вчителя як психологічної характеристики педагогічної творчості.

VІ. Назва кафедри та викладацький склад, який забезпечує викладання курсу.

Кафедра теоретичної та консультативної психології. Викладач – доктор педагогічних.наук, професор Гузій Наталія Василівна.

VІІ. Обсяги навчального навантаження та терміни вивчення дисципліни на ф-ті мистецтв:

4-й семестр, 2-й рік навчання, 3 кредити, з них:

денна форма навчання: лекції – 14 год., семінари – 20 год.,  самостійна робота – 56 год., залік;

заочна форма навчання: лекції – 8 год., семінари – 2 год., самостійна робота – 80 год., залік.

VІІІ. Основні інформаційні джерела до вивчення дисципліни:

  1. Гузій Н.В. Майстерність, творчість, професіоналізм учителя-вихователя в історії педагогічної думки. – К.: НПУ, 2002. – 20 с.
  2. Педагогічна професія і особистість учителя: Методичні рекомендації / Укл. Н.В. Гузій. – К.: НПУ, 2000. – 19 с.
  3. Педагогічна творчість і майстерність: Хрестоматія / Укл. Н.В.Гузій. – К.: ІЗМН, 2000. – 168 с.
  4. Основи педагогічної творчості та майстерності: курс лекцій : /В.М.Гореєва, Н.В.Гузій, Л.О.Мільто [та ін.],. – Суми: ПВП “Еллада S”, 2009. – 255 с.
  5. Психологія розвитку педагогічної творчості : навч. посіб. / С. П. Яланська, Т. С. Пільгук. – Полтава : ПП Шевченко, 2015. – 114 с.

ІХ. Система оцінювання:

залік за кредитно-модульно-рейтинговою системою контролю успішності студентів на лекціях, лабораторних заняттях, виконання індивідуально-творчих завдань.